XX Семінар 07.06.2024, «Вплив італійської гарматної технології XV-XVII ст. на військову історію Північного Причорномор’я» 7-го червня в Історико-меморіальному музеї Михайла Грушевського відбувся ХІХ семінар Інституту СІД Музею Шереметьєвих. На семінарі слухали доповідь Олега Мальченка на тему: «Вплив італійської гарматної технології XV-XVII ст. на військову історію Північного Причорномор’я». Італійська артилерія на північні береги Чорного моря прибувала […]
Автор: bohdan
XIX Семінар 26.04.2024, «Дослідження галицьких і волинських грамот в археографічній практиці Олександра Лаппо-Данилевського» 26-го квітня в Історико-меморіальному музеї Михайла Грушевського відбувся ХІХ семінар Інституту СІД Музею Шереметьєвих. На семінарі слухали доповідь Тимура Горбача на тему: «Дослідження галицьких і волинських грамот в археографічній практиці Олександра Лаппо-Данилевського». Олександр Лаппо-Данилевський відомий історик кінця ХІХ – початку ХХ ст., […]
Завантажити тут/Download here Олександр Алфьоров Печатки Київської митрополії XI–XIV ст.: клір та інституції Каталог колекції Музею Шереметьєвих Київ: Видавничий дім «Антиквар», 2021. – 240 с. Цей каталог – своєрідне «свідоцтво про народження» Православної церкви в Україні. Представлені у виданні печатки владик, монастирів і храмів – свідки її творення та інституалізації. Вони є відбитком найважливішого її періоду […]
Завантажити тут/Download here Byzantine seals and rus’ seals in the byzantine style found on the territory of Ukraine (collection of the Sheremetievs’ Family Museum) : Catalog. Edited by Werner Seibt and Oleksandr Alf’orov. Kyiv : Antykvar, 2024. 420 p. Ідея створити каталог візантійських та виконаних у візантійській манері руських печаток із українських земель зародилася 2013-го, коли […]
Друзі та колеги! В рамках реалізації наукових проектів Музею Шереметьєвих та Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського створено та удоступнено для загального використання 1 частину «Сфрагістичного архіву». В ньому представлено більше 170 тисяч фотографій печаток і документів XIV–XVIII ст. (загальний обсяг 1 частини фотоархіву становить 1,4 ТБ) із 33 архівів. Представлені фотокопії […]
Однією із найбільш оригінальних практик, що мали величезний вплив на розвиток геральдики в Центрально-Східній Європі, була гербова адопція (гербове усиновлення) – тобто прийняття до власного герба сторонньої особи. Такі дії могли супроводжувати як реальне усиновлення, так і лише дозвіл на вживання герба в силу різноманітних обставин – військового побратимства, політичної співпраці чи економічного розрахунку. Магнати […]
У науковій літературі дотепер панує думка, що одна особа (родина, династія, місто, корпорація, територія, держава) мусила користуватися лиш одним гербом. Масив геральдичних джерел, проте, свідчить про цілком іншу картину: один власник у різних іпостасях чи з різних приводів міг уживати і два, і більше гербів. Ця практика була доволі поширеною й підважує один зі стереотипів […]
Виникнення козацької геральдики збіглося в часі з найскладнішим періодом української історії: безперервні татарські й турецькі напади ставили під загрозу саме існування українського народу. Тоді ж на степових кордонах з’являється нова мілітарна сила – козацтво, яке невдовзі зуміло перебрати політичний провід на теренах тогочасної України. Поставши на марґінесі старої руської геральдичної традиції, козацька лише незначною мірою […]
Із цього викладу розпочинається цикл лекцій про окремі аспекти вживання гербів у середньовічній та ранньомодерній Європі. Однією з найяскравіших і давніх та незмінних реальдичних практик було використання гербів жінками. У різних регіонах Європи тут панували доволі відмінні традиції. На Заході жінки вживали переважно герби своїх чоловіків, часто в поєднанні з батьківськими. У Центральній же Європі […]
Геральдика від самих її початків була тісно пов’язана із системами споріднення. Вже від Середньовіччя герб виступає передусім як ідентифікаційний знак родини/роду, будучи свого роду візуальним еквівалентом прізвища. Відповідно, як і в уживанні прізвищ, у побутуванні гербів простежуються тенденції як до певної стабільності використання, так і до плинних змін. Як різні відгалуження одного роду брали собі […]
