Церква святих апостолів Петра і Павла в Петергофі, 1905–1917 рр

Опис

Печатка церкви святих апостолів Петра і Павла в Петергофі
Російська імперія. 1905–1917 рр.

Мідний сплав;
лиття, гравіювання.
Кругла; D – 29,7мм;
Н – 27 мм. 46,9 г.
МШ, МК-23.

Легенда: П : ПЄТЄРГОВС : ПРИХОД : ПЄТРОПАВЛОВСКОИ ЦЄРЬКВИ. (печатка Петергофської парафіяльної Петропавлівської церкви). Скорочення позначені двокрапками. Напис по колу розміщений рівномірно. Початок і закінчення тексту розмежовані хрестиком головного купола церкви, майстерно вписаним у легенду. У тексті не зазначено єпархію, до якої належала парафія.

У полі печатки церква з трьома банями. Глибока деталізація, пропорційність зображення та напису ставлять печатку в один ряд з найкращими взірцями церковної сфрагістики ХІХ ст. Разом з тим сюжет печатки – церква з трьома банями – свідчить про загальну політику всеохопної уніфікації, нівелювання будь-яких місцевих особливостей, до чого тяжіла церква в умовах імперії. Історія церкви святих апостолів Петра і Павла бере початок 1892 р., коли отець Іоанн звернувся з клопотанням на ім’я імператора Олександра ІІІ щодо побудови церкви у Петергофі. На той час у заміській резиденції російських імператорів налічувалося 13 церков, але вони не могли задовольнити потреби вірян. Частина з них була закрита для вільного доступу парафіян (двірцеві та військові храми).

Олександр ІІІ не тільки задовольнив кло потання, а й особисто обрав місце для нової церкви – «Ольжин ставок». Конкурс виграв архітектор М. В. Султанов, який 1894 р. розпочав будівництво. Будівельні роботи тривали майже десять років: 25 червня 1905 р. у присутності імператора Миколи ІІ церкву освятили в ім’я святих апостолів Петра і Павла. Зовні храм має пірамідальну форму та увінчаний п’ятьма шатровими главами. Його висота складає близько 70 метрів. Церква має дзвіницю та невелику за розмірами капличку. Після революції 1917 р. храм став парафіяльним собором. У 1922–1937 рр. у ньому знаходилась катедра єпископа Петергофського Миколи. Більшовики планували, але не наважились зруйнувати храм.

1938 р. він був зачинений. Будівля церкви зазнала великих ушкоджень під час ІІ світової війни і тривалий час перебувала у занедбаному стані. 1980 р. під керівництвом архітектора Є. Севастьянова храм було відновлено. З 1989 р. у церкві відбуваються богослужіння. 1995 р., після проведення внутрішніх робіт, храм постав у первісному вигляді.

Прохорова Т. Собор Петра и Павла. – С. 14–16.

Додаткова інформація

За походженням експонату

За типом експонату