Святослав Хоробрий, князь, Х ст

Опис

Печатка князя Святослава Хороброго
Київська Русь. Х ст.

Свинець; карбування.
Кругла; D – 21×21,5 мм;
Н – 3 мм. 7,1 г.
МШ, VР-472.

На лицьовій стороні печатки княжий знак – двозуб, декорований крапками. Ліворуч рештки кругового напису. Над знаком велика крапка. Зворотну сторону печатки прикрашає аналогічний княжий знак – двозуб. Обидва знаки відрізняються деякими деталями виконання. Праворуч угорі рештки довколишнього напису у супроводі обідка. Це друга відома печатка Святослава Хороброго. Перша – віднайдена у Києві в 1912 р. під час археологічних розкопок Десятинної церкви. Згодом була втрачена. На ній частково читалось грецькою мовою ім’я князя «Σφενδοσθλάβος». Княжий знак, подібний зображеним на печатці, відомий зі знахідок Х ст. у м. Саркел (Біла Вежа). Святослав розмістив з двох сторін печатки свій та батьківський двозуби. Для середньовічного суспільства знакова система була одним з найголовніших засобів комунікації. Повторення знака на печатці свідчило про спадковість влади. Печатка також була підтвердженням княжого слова.

Вірогідно, поява цієї пам’ятки зумовлена походами Святослава Хороброго у Болгарію (968–972). Саме там київський князь міг запозичити візантійську традицію використання свинцевої привисної печатки. Окрім того, коли князь перебував на великій відстані від стольного міста, у нього виникала потреба в дистанційному управлінні державою за посередництва документів. Припускаємо, княже слово, втілене у письмо, підтверджувалося візантійським способом запечатування з суто києворуською традицією. Представлена печатка є найдавнішою пам’яткою української сфрагістики.

Лихачев Н. П. Сфрагистический альбом. – Табл. LІІІ-14;
Янин В. Л. Актовые печати… – Т. I. – С. 17–19.

Додаткова інформація

За походженням експонату

За типом експонату