Церква Іоанна Богослова с. Сильне, церковний староста, друга пол. ХІХ ст

Опис

Печатка церковного старости церкви Іоанна Богослова с. Сильне
Російська імперія. Друга половина ХІХ ст.

Мідний сплав;
лиття, гравіювання.
Кругла; D – 30 мм,
Н – 25 мм. 55,9 г.
МШ, МК-75.

Легенда: * ЇОАННО-БОГОСЛОВСКОЙ ЦЕРК. С. СИЛЬНА ЛУЦ. УѢЗ. (Іоанно-Богословської церкви села Сильне Луцького повіту). Напис не відокремлено від поля печатки. Початок і закінчення тексту розділе- не крихітною шестипроменевою зірочкою.

Скорочення позначені крапками. У полі печатки напис трьома рядками: ПЕЧАТЬ / ЦЕРКОВНАГО / СТАРОСТЫ (печат ка церковного старости). Село Сильне (нині Ківерцівського району Волинської обл.) внаслідок поділів Речі Посполитої кінця XVIII ст. опинилося під владою Російської імперії. Дерев’яна церква св. Іоанна Богослова була побудована в українському стилі у середині 1850-х рр.

Наприкінці ХІХ ст. її відремонтували коштом місцевої громади, що на той час налічувала майже 700 парафіян. За більшовицької влади церкву у 1920-х рр. зачинено. Після ІІ світової війни храм знову відкрив свої двері. 1993 р. церкву реставровано. Церковний староста обирався парафіянами церкви, яким виповнилось 25 років, з-поміж висуванців громади строком на три роки.

Спеціальна інструкція, затверджена Синодом 1890 р., регламентувала діяльність церковного старости. Останній виконував функції наглядача за церквою та парафією, зокрема він мав збирати кошти на утримання храму та священика, здійснювати у разі потреби ремонт, слідкувати за дотриманням порядку під час служби, тощо.

Посада церковного старости мала певні переваги: якщо її обіймав селянин, то він звільнявся від громадських робіт та доручень, а також від обов’язків присяжного, мав право носити спеціальний одяг. Якщо староста обирався не із селян, то він отримував мундир духовного відомства 10-го класу та жалування. Після трьох років старостам видавали грамоти або хвалебні листи від архієрея.

Теодорович Н. Историческое описание церквей… – С. 203.

Додаткова інформація

За походженням експонату

За типом експонату