Платон Зубов, граф, 1793–1822 рр

Опис

Печатка графа Платона Зубова
Російська імперія. 1793–1822 рр.

Скло; гравіювання.
Овальна; 40×35 мм,
Н – 68 мм.
228,1 г.
МШ, МЦ-1217.

У полі печатки розміщено чотиридільний французький щит: у першій частині на золотому полі зображено двоголового коронованого орла зі скіпетром та державою, у другій – на червоному полі півмісяць рогами вправо та п’ятипроменеву зірку; у третій – на блакитному полі закуту в лати руку з мечем, поруч золотий лук із сагайдаком, у четвертій частині – на золотому полі три лілії.

Над щитом розміщено шолом. Щит тримають два козака з піками, що стоять на підставці. Знизу на стрічці девіз латиною: MERITIS CRESCUNT HONORES (послуги підносяться до почестей). З-під графської корони спадає мантія. Під композицією вигравіювано прізвище майстра-гравера – ИВАНОВЪ . Останній відомий тим, що гравіював зображення Катерини ІІ на монетах.

Герб і печатка належали графу Платонові Олександровичу Зубову, останньому фавориту імператриці Катерини ІІ. Він походив з давнього дворянського роду. Народився у 1767 р. у сім’ї генерал-губернатора. У дитинстві був зарахований до Семенівського полку, але з невідомих причин 1779 р. переходить на службу до Кінної гвардії.

З цього часу починається його стрімкий злет. 1789 р. він стає особою, наближеною до Катерини ІІ, яка оселяє його в Царському селі у спеціально зведеному для нього будинку. Мав звання генерала від інфантерії, генерал-фельдцейхмайстера, генерал- ад’ютанта, головнокомандувача Чорноморським флотом та Чорноморським козацьким військом; Катеринославський, Вознесенський, Новоросійський генерал-губернатор, член Державної військової колегії. 1793 р. імператриця пожалувала Платонові Зубову разом з усією його родиною графський титул і відповідний герб. Наступного року він стає князем Священної Римської імперії.

Після приєднання частини земель Речі Посполитої до Російської імперії набуває замок Руенталь у Курляндському герцогстві, який побудував архітектор Растреллі. Після смерті Катерини ІІ на деякий час виїхав за кордон. Після повернення брав участь у заколоті та вбивстві імператора Павла І. За спогадами сучасників, Платон Зубов був людиною невеликого розуму і здібностей, але завдяки своїй зовнішній привабливості зміг досягти могутності та багатства. У 1821 р. він одружився з дочкою віленського шляхтича і оселився у своєму замку. Помер 7 квітня 1822 р. у Руенталі, не залишивши після себе нащадків. Поховали його в сімейному склепі Сергієвої Приморської пустині, у крипті церкви св. мученика Валеріана.

Князь Платон Александрович Зубов. – С. 35;
Общий гербовник… – Т. І. – С. 25.

Додаткова інформація

За походженням експонату

За типом експонату

,