Ярополк Ізяславич, титулярний король Русі, князь, друга пол. ХІ ст

Опис

Печатка титулярного короля Русі, князя Ярополка Ізяславича
Київська Русь. Друга половина ХІ ст.

Свинець; карбування.
Кругла; D – 30×29 мм,
D 2 – 25,5 мм; Н – 3 мм.
19,9 г.
МШ, VР-313.

На лицьовій стороні печатки в обрамленні крапкового обідка погрудне зображення апостола Петра з довгим хрестом у лівій руці. Обабіч рештки напису: ò|ÑÚ-ÏÅ| ÒÐ|Î (Ὁ ἅ γιος Πέτρος – Святий Петро). На зворотній стороні булли представлено погрудне зображення її власника – Ярополка. Князь у коштовному з прикрасами одязі. Його ліва рука зігнута в лікті і відведена вбік – на рівні плеча він тримає сферу, увінчану рівностороннім хрестом; права рука з довгим жезлом притиснута до тулуба. На голові княжа шапка, оздоблена перлами. Обличчя династа молоде, виголене, з довгими вусами. Над фігурою вгорі напис: …Ü ÊÚÍÀÇÜ: – (князь). Поле печатки обведене крапковим обідком.

Відомі кілька печаток, що відрізняються деякими деталями від представленої пам’ятки. На них зображення князя підписане власним іменем «Ярополк». В ХІ ст., у святому хрещенні лише один Рюрикович отримав ім’я Петро – це син Ізяслава Ярославича Ярополк. Тривалий час вважалось, що його хрестильне ім’я було Гавриїл, а на Петра він був таємно перехрещений у Римі, де папа Григорій VІІ у 1075 р. коронував його «королем Русі». Сталося це після вигнання його батька Ізяслава Ярославича з Києва та еміграції всієї сім’ї за кордон. Ярополк став першим в історії України правителем-емігрантом.

Особливий наголос належить зробити на історичній цінності печаток Ярополка як іконографічного джерела. На відомих печатках князь зображений вусатим. Слід акцентувати, що, всупереч усталеній іконографічній традиції, яка зображувала їх бородатими, князі Київської Русі були вусаті. Достовірно відомо, що таким був Святослав Ігоревич (про що згадує візантійський хроніст Лев Диякон), його син Володимир Святославич (зображення якого відоме з монет) та онуки Ярослав Мудрий (печатка з його зображенням була знайдена у Новгороді) й Святополк Ярополкович (зображення з монет). Ярополк Ізяславич у різний час посідав такі столи: полоцький (1071), вишгородський (1077–1078), турово-волинський (1078–1086) і був претендентом на київський стіл. 1086 р. Ярополк був підступно убитий. Вшановується православною церквою як святий.

Алфьоров О. Інсигнії влади… – С. 36–38;
Эйдель Е. Буллы князей… – С. 53–64.

Додаткова інформація

За походженням експонату

За типом експонату