Опис
Печатка церковного старости Миколаївської церкви містечка Стара Синява
Російська імперія. Друга половина ХІХ ст.
Мідний сплав;
лиття, гравіювання.
Кругла; D – 29 мм,
Н – 37 мм. 42,3 г.
МШ, МК-120.
Легенда поєднала написи у двох півколах: верхньому (більшому): М : СТАР : СИНЯВЫ НИКОЛАЕВ : Ц (містечка Старої Синяви Миколаївської церкви) і нижньому (меншому): : ЛИТИН : УѢЗ : (Літинського повіту). Зовні напису – виразний лінійний обідок. Скорочення позначені двокрапками. Останні слугують також розділовими знаками початку і закінчення тексту. Напис розміщений по колу вправно і рівномірно.
У полі печатки – верхній його частині – два перехрещені ключі, під ними напис трьома рядками: ПЕЧАТЬ / ЦЕРКОВНАГО / СТАРОСТЫ (печатка церковного старости). До 1791 р. у містечку була дерев’яна парафіяльна церква в ім’я св. Миколи Чудотворця, яку збудували 1765 р. на місці ще більш давньої.
1791 р. церква згоріла, а на її місці звели кузню. 1822 р. було збудовано і освячено новий кам’яний храм на честь Миколи Мирлікійського. Кошти на його будівництво офірувала місцева поміщиця княгиня Ганна Радзивілл. Храм був однокупольним, з дзвіницею, прибудованою до фронтальної стіни кам’яної огорожі.
Наприкінці ХІХ ст. населення Старої Синяви (нині районний центр Хмельницької обл.) налічувало близько шести тисяч осіб. Воно було поділене на дві православні парафії: Миколаївську та Соборо-Богородичну. Миколаївська парафія охоплювала лівобережну частину містечка: т. зв. Казенну юридику, Завалля і Лісогорки.
Подільські печатки… – С. 162.
