Опис
Монастирі та церкви Посвячені святим 4, кінець ХІ – перша пол. ХІІ ст
Удар буллатірія не відцентровано, заготовка менша за буллатірійну матрицю. Печатка має затертий рельєф. На лицьовому боці каверна – дефект лиття заготовки. Уздовж гурту місцями ливарний обідок та сліди обробки гострим предметом. На зворотному боці на 6 год рештки літника. Канал для шнура з 12 на 7 год. Співвідношення сторін одна до одної – 180 градусів. Колір патини – сірий.
ПАРАМЕТРИ: D. 23×24 мм; Н. 4 мм; W. 13,8 г.
МШ, VР-547
МІСЦЕ ПОХОДЖЕННЯ: Житомирська обл.
ПУБЛІКУЄТЬСЯ ВПЕРШЕ.
ЛИЦЬОВИЙ БІК: В обідку із середніх за розміром перлин поясні зображення св. Бориса і Гліба. Брати зодягнуті у княжі шапки та корзно. У їхніх правицях, що притиснуті до грудей, мученицькі хрести.
ЗВОРОТНИЙ БІК: В обідку із середніх за розміром перлин зображено проквітлий хрест, що має два перехрестя (нижнє довше), між якими літери без титл:
ΙС– ΧС
᾿Ι(ησοῦ)ς Χ(ριστό)ς : Ісус Христос.
ДАТУВАННЯ: кінець ХІ – перша половина ХІІ ст.
КОМЕНТАР: Печатки цього типу відомі ще в кількох різних штемпелях. Проте шукати у сфрагісах цього типу власника князя (князів) – марна справа. Парне зображення не використовувалося для позначення хрестильного імені, для цього зображали одного з братів-мучеників, що був патроном адресанта. Водночас атрибутувати такий молівдовул саме церковній інституції, на наш погляд, є правильним рішенням. З початком загальнодержавного борисоглібського культу, який активно підтримали Ярославичі та особливо їхні діти наприкінці ХІ ст. – храми на честь цього культу осо- бливо відомі з літописних джерел.
