Миколай, печатка Білгородського єпископа, друга пол. ХІІ ст

Опис

Печатка Білгородського єпископа Миколая
Київська Русь. Друга половина ХІІ ст.

Свинець; карбування.
Кругла; D – 19,5×19 мм;
Н – 2 мм.
5,7 г.
МШ, VР-461.

На лицьовій стороні булли поясне зображення св. Миколая Мирлікійського у єпископському омофорі, хрест якого помітний на правому плечі святителя. У лівій руці Кодекс, права рука на рівні грудей – у жесті благословення. Навколо голови лінійний німб. Обабіч фігури залишки стовпчастого напису: NI|K-OL (Νικόλαος – Миколай). На зворотній стороні молитовний напис грецькою мовою у чотири рядки: S0FRAGIS|0NIKOLAwS|0ELISKO PWL0E|L GRADW (+Σφραγίς Νικoλάου έπισκόπου Пελογράδου – Печатка Миколая, єпископа Білгорода). Необхідно звернути увагу на те, що різьбяр не розрізняє літеру «П» та «Λ». Так, у слові «єпископ» замість першої літери «П» написано «Λ». Так само і початкова літера топоніма подана через «Λ». На слов’янську руку майстра вказує і пропуск літери, для якої було залишено місце в останньому рядку. Згідно із писемною традицією, назва міста передавалась кількома варіантами: Б ѣ л ѣ городъ, Б ѣ лъградъ, Б ѣ лагородъ, Б ѣ лугородъ, Б ѣ логород та Б ѣ лъгород.

Згідно з візантійськими списками єпископій, Білгород згадується у ХІІ ст. як Пελογράδος, натомість пізніше, у ХІІІ ст., як ‘ Ασπρoκάστρον. Перший варіант транслітерує назву єпископського центру, а другий став наслідком дослівного перекладу грецькою мовою назви «біле місто». Різьблячи печатку, майстер або замовник буллатірія вагався – яку голосну ставити у другому складі. Це обумовлено варіативністю написань назви міста кирилицею. За браком потреби чи часу на виправлення помилки, печатка використовувалась з пропущеною літерою. Цим увічнено в історії огріх недолугого майстра. Білгородська кафедра – одна з найстарших на теренах Східної Європи. Її появу датують добою Володимирового хрещення. Очолювали її єпископи, які були вікаріями Київського митрополита і за відсутності останнього заміщували його. У відомих джерелах ім’я Миколая серед очільників Білгородської єпископії не згадується. Немає і списку єпископів. Завдяки цій печатці у науковому обігу з’явилося раніше не відоме ім’я білгородського єпископа.

Darrouzès J. Notitiae episcopatuum… – P. 367, 403;
ПСРЛ. – Т. ІІ. – Л. 32, 46 зв., 48, 77 зв., 105 зв., 106 зв., 111 зв., 115 зв., 117.

Додаткова інформація

За походженням експонату

За типом експонату