Бериславська переправа, 1878–1917 рр

Опис

Печатка Бериславської переправи
Російська імперія. 1878–1917 рр.

Мідний сплав;
лиття, гравіювання.
Кругла; D – 36 мм. 37,8 г.
МШ, МЦ-586.

Легенда: * ХЕРСОНСК. ГУБ. ЗЕМСТВО * БЕРЕСЛАВСКАЯ ПЕРЕПРАВА (Херсонське губернське земство. Бериславська переправа). Напис розміщений між двома лінійними обідками. Текст відтворено двома півколами: горішнім та нижнім. Розділовими знаками слугують дрібні розетки. У полі печатки зображено герб Херсонської губернії (до складу якої входило м. Берислав), офіційно затверджений 5 липня 1878 р. Це дозволяє визначити нижню межу виготовлення печатки: не раніше вказаної дати.

Литовсько-руське укріплення на Дніпрі під назвою Вітовтова Митниця (на місці сучасного Берислава) засновано на початку XV ст. У середині XV ст. воно захоплене кримськими татарами, а наприкінці XVI ст. – турками, які збудували тут фортецю Кизикермен (з турецької – Дівоча фортеця) для оборони Криму і Туреччини від нападів козаків.

Але останні неодноразово здобували фортецю: 1690 та 1693 рр. під проводом полковника Семена Палія, 1695 р. – на чолі з гетьманом Іваном Мазепою. Давня запорозька назва Берислава – Таванська Переправа. Під час російсько-турецьких воєн кінця XVIII ст. за активної участі українських козацьких полків Кизикермен здобули росіяни. На місці зруйнованої фортеці 1784 р. вони заклали нове місто, яке отримало назву Берислав.

1803 р. Берислав набув статус заштатного міста Херсонського повіту однойменної губернії та зберіг його до початку XX ст. Поблизу Берислава розташовані важливі об’єкти української історико-культурної спадщини – Кам’янська Січ та могила кошового отамана Костя Гордієнка, Григоріє-Бізюків монастир. Збереглася також братська могила героїв Кримської війни 1853–1856 р. з меморіальною каплицею.

Нариси з історії Бериславщини. – С. 415.

Додаткова інформація

За походженням експонату

За типом експонату