Стрілецький курінь 1-го кінного полку ім. гетьмана Мазепи, 1920 р

Опис

Печатка стрілецького куреня Першого кінного полку ім. гетьмана Мазепи
Українська Народна Республіка. 1920 р.

Мідний сплав;
лиття, гравіювання.
Кругла; D – 36 мм;
Н – 27 мм. 77,1 г.
МШ, МВ-1.

Легенда: + СТРІЛЕЦЬКИЙ КУРІНЬ 1­го КІН­ НОГО ГЕТЬМАНА МАЗЕПИ ПОЛКА. Напис розміщений між двома лінійними обідками. Текст розпочинається внизу з розділової позначки – хрестика. У полі печатки, вкритому дрібною насічкою, герб Війська Запорозького – козак з мушкетом. Козак стоїть на землі розвернутим упівоберта вправо, на лівому плечі тримає мушкет, при боці шабля. Ручка відсутня. Стрижень чотиригранний. Курінь сформований отаманом Олексою Козирем-Зіркою у Білій Церкві 16–17 листопада 1918 р. у складі військ Директорії під назвою Кінно-партизанської сотні Січових стрільців.

Основу сотні становили селяни-повстанці південної Київщини. 14.12.1918 разом з іншими військами Директорії сотня вступила до Києва, де згодом була реорганізована у Кінно-партизанський полк Січових стрільців. До його складу було призначено мобілізованого київського лікаря Михайла Булгакова, який дезертирував з полку. Пізніше письменник М. Булгаков зобразив отамана Козиря-Зірку під псевдонімом «Козир-Лешко» у своєму романі «Белая гвардия».

Крім того, перебуванню у полку присвячено оповідання письменника «Я убил». З грудня 1918 р. полк перебував поблизу Овруча, згодом брав участь у боях з червоними на Поділлі та Півдні України. Тут кінний курінь ім. гетьмана Івана Мазепи увійшов до т. зв. «Запорізької Січі» отамана Божка, що входила до Армії УНР. Влітку «Запорізька Січ» реорганізована у 2-у пішу дивізію Армії УНР, а курінь – в окрему кінну сотню.

У грудні 1919 р. сотня на чолі з поручником Олександром Недзвецьким переведена в Окремий кінний дивізіон Збірної Волинської дивізії Армії УНР, у складі якої вирушила у Перший Зимовий похід. 29.01.1920 у с. Кирилівка – на батьківщині Т. Г. Шевченка – Окремий кінний дивізіон реорганізовано у Кінний полк ім. гетьмана Мазепи. Тоді ж посвячено прапор полку.

Після закінчення походу Мазепинський полк залишився як підрозділ дивізійної кінноти у складі Волинської дивізії, з 29.05.1920 він носив номер 2 – за номером своєї дивізії. У складі полку було кілька кінних, немуштрова та пластунська (стрілецька) сотні. 21.11.1920 під тиском червоних полк залишив Наддніпрянщину, перейшов Збруч та був інтернований поляками у таборі Каліш. У 1923 р. припинив своє існування.

Додаткова інформація

За походженням експонату

За типом експонату

,