Опис
Никифор ІІІ
митрополит всієї Русі
Ім’я київського митрополита Никифора ІІІ не зафіксовано в жодних інших джерелах
У печатки відсутня нижня частина з 5 на 8 год. Кородована. На лицьовому боці до середини молівдовула п’ять порізів різної довжини гострим предметом. Вони паралельні лінії втраченого фрагмента і, очевидно, мають навмисний характер. На лицьовому та зворотному боці механічні пошкодження, що призвели місцями до слабкого рельєфу. Канал для шнура з 11 на 6 год. Його вхідний отвір має розрив. Колір патини – чорно-сірий (характерний виключно для знахідок з води).
ПАРАМЕТРИ: D. 31×38 мм; D2. 23 мм; Н. 4 мм; W. 30,9 г.
МІСЦЕ ПОХОДЖЕННЯ: м. Севастополь, АР Крим, Україна (регіон старовинної бухти середньовічного Херсону, сьогодні Карантинна бухта; знахідка з моря).
ПУБЛІКАЦІЇ: АЛЕКСЕЕНКО, Памятники археологии, 2 (атрибутовано митрополиту Плотинополісу); SEIBT – ALF’OROV (Nikephoros metropolitan of all Rus’).
АНАЛОГИ НЕ ВІДОМІ.
ЛИЦЬОВИЙ БІК: У подвійному обідку із середніх за розміром перлин поясне зображення святого в єпископському облаченні. Угодник має довгу клиноподібну бороду. Ймовірно, що права рука в жесті благословення, а ліва тримає Євангеліє. Навколо його голови німб із середніх за розміром перлин. Між довколишніми обідками напис грецькою:
оΠΟΛVEVKTO . . . . . . . . . . . .
CTANTHNWΠWΛΕΟC.
Напис реконструюється так:
Ὀ ἅ(γιος) Πολύευκτο[ς π(ατ)ριάρχης
Κων]σταντ(ί)ν(ο)π(ό)λε(ω)ς :
Святий Полуектос, патріарх Константинопольський. Стан збереження поверхні траси напису у двох перших третинах спричиняє труднощі з остаточним прочитанням імені святого.
ЗВОРОТНИЙ БІК: В оточенні обідка із середніх за розміром перлин напис грецькою в чотири рядки:
CΦΡAΓΙC
ΝΙΚΗΦΟΡVЖΡΟ
ΠΟΛΙΤVΠAC
ΡΟVCΙAC
+ Σφραγὶς Νικηφόρου μ(ητ)ροπολίτου πάσ(ης) ῾Ρουσίας.
+ Печатка Никифора, митрополита всієї Русі.
ДАТУВАННЯ: ймовірно, 1282
КОМЕНТАР: Палеографія напису вказує на другу половину ХІІІ ст. (особливо виразно представлена літера Μ (мю)). Єдиною можливістю розташувати в хронології митрополита Никифора є час між правлінням Кирила ІІ та Максима. Кирило ІІ упокоївся наприкінці 1281 року. Максима ж було висвячено на київську катедру лише 1283 р. Між двома очільниками існує лакуна у півтора року. Припускаємо, що саме в цей час і мав очолювати руську митрополію Никифор ІІІ. Не слід відкидати, що митрополит міг не дістатися місця призначення через небезпеку в дорозі. Принаймні знахідка його печатки в морі біля Севастополя засвідчує, що свій маршрут митрополит прокладав через середньовічний Херсон-Корсунь. Слід звернути увагу на ще одну дуже важливу деталь. За попереднім дослідженням, на лицьовому боці зображено св. Поліевкта, патріарха Константинопольського. Якщо наші міркування правильні – це перший іконографічний образ цього святого. Його зображення важливе для реконструкції історії канонізації рівноапостольної княгині Ольги, яка була хрещена в Константинополі саме патріархом Полівектом.
