Опис
Монастирі та церкви Посвячені святим 6, кінець ХІ – перша пол. ХІІ ст
Заготовка (можливо, пластинчата за типом) значно менша за буллатірійну матрицю. Основна сила удару скерована на ліву частину, що спричинило неоднорівневість гурту сфрагісу. Канал для шнура з 1 на 6 год, вхідний та вихідний отвори на зворотному боці. Колір патини – коричневий.
ПАРАМЕТРИ: D. 15×17 мм; Н. 4 мм; W. 5,3 г.
МІСЦЕ ПОХОДЖЕННЯ: околиці с. Сибереж, Ріпкинський р-н, Чернігівська обл.
ПУБЛІКУЄТЬСЯ ВПЕРШЕ.
АНАЛОГИ НЕ ВІДОМІ.
ЛИЦЬОВИЙ БІК: У центрі поля печатки поясні зображення св. Бориса і Гліба. Брати зодягнуті у княжі шапки та корзно. У їхніх правицях, що притиснуті до грудей, мученицькі хрести.
ЗВОРОТНИЙ БІК: Зображення проквітлого хреста, що має два перехрестя (нижнє довше). Закінчення рамен хреста та цвітіння прикрашене великими перлинами. Обабіч під титлами літери у дзеркальному відображенні:
СΧ – СΙ
᾿Ι(ησοῦ)ς Χ(ριστό)ς : Ісус Христос.
ДАТУВАННЯ: кінець ХІ – перша половина ХІІ ст.
КОМЕНТАР: Печатки цього типу відомі ще в кількох різних штемпелях. Проте шукати у сфрагісах цього типу власника князя (князів) – марна справа. Парне зображення не використовувалося для позначення хрестильного імені, для цього зображали одного з братів-мучеників, що був патроном адресанта. Водночас атрибутувати такий молівдовул саме церковній інституції, на наш погляд, є правильним рішенням. З початком загальнодержавного борисоглібського культу, який активно підтримали Ярославичі та особливо їхні діти наприкінці ХІ ст. – храми на честь цього культу осо- бливо відомі з літописних джерел.
