Опис
Печатка Куп’янського повітового старости
Українська Держава, 1918 р.
Метал; литво
D – 1 ⅜ (3,4); Н – 1 ¼ (3,3)
Музей Шереметьєвих
МВ-3027
Губернські та повітові старости були очільниками місцевих адміністрацій в Українській Державі. Ці посади запроваджено наказом гетьманського уряду від 14 травня 1918 для заміни губернських і повітових комісарів Центральної Ради. Гетьман Павло Скоропадський хотів мати на місцях своїх прихильників та досвідчених управлінців з місцевих діячів. Тому старостами призначали місцевих землевласників, земських діячів, суддів, військових, хоч часто навіть із числа байдуже або й вороже налаштованих до національних питань.
Губернським старостам надавалися права колишніх російських генерал-губернаторів – призначав їх сам гетьман. Повітових – міністр внутрішніх справ. Компетенція старост полягала, передусім, у нагляді за роботою земств і управ. Рішення останніх набували чинності лише після їх затвердження відповідними старостами. У листопаді – грудні 1918 губернські старости стали водночас і командувачами військ на підлеглих ім території, а для нагляду за органами земського і міського самоврядування збільшено штат їхніх помічників.
