Опис


Новгородський єпископ Йоанн Поп’ян був поставлений у 1108 р.
Склав єпископський сан у 1130 р.
Заготовка менша за буллатірійну матрицю. На поверхні наявна корозія та незначні механічні пошкодження. На лицьовому боці, на правій частині грудної клітки св. Йоанна, каверна. Канал для шнура з 1 до 6 год. Колір патини – сірий.
ПАРАМЕТРИ:
D. 16,5×19,5 мм;
Н. 2,5 мм;
W. 4,1 г.
МІСЦЕ ПОХОДЖЕННЯ: с. Старі Безрадичі, Обухівський р-н, Київська обл.
МШ, VP-1101
ПУБЛІКАЦІЇ: SEIBT – ALF’OROV (The bishop of Novhorod (perhaps Ioannes)).
АНАЛОГИ: а) DO 58.106. 3623; б) DO 58.106. 5570.
ПУБЛІКАЦІЇ: а) DOSeals I 84.1 (a); LAURENT, Corpus V/3, 1788; ЯНИН – ГАЙДУКОВ, Актовые печати III 53б–2; б) DOSeals I 84.1 (b); LAURENT, Corpus V/1–2, Planches 794; BULGAKOVA, Osteuropa 3.2.3.11; ЯНИН, Актовые печати I 59; а-б) WASSILIOU-SEIBT, Metr. Corpus I 4.
ЛИЦЬОВИЙ БІК: В оточенні обідка із середніх за розміром перлин погрудне зображення Йоанна Богослова. У його лівій руці Євангеліє, правицю не видно через каверну на поверхні. Німб святителя з дрібних за розміром перлин. Обабіч голови напис грецькою у два стовпчики:
. |ΙW|Ο . . | . |Λ . |Γ
[῾Ο ἅ(γιος)] ᾿Ιω(άννης) ὁ [Θεο]λ[ό]γ(ος):
Святий Йоанн Богослов.
ЗВОРОТНИЙ БІК: В оточенні обідка з дрібних за розміром перлин напис грецькою у п’ять рядків:
ΑΓΝΕ
. ΚΕΠOIC .
ΤΟΝΘVΤ . .
. ΕVRΟΓΡ .
ДWΝ
῾Αγνή, [σ]κέποις [μ(ε)] τὸν θύτ[ην
Ν]ευβογρ[ά]δων.
Пречистий, захисти мене, (єпископа) Новгорода.
ДАТУВАННЯ: 1108 р. – перша половина ХІІ ст.
КОМЕНТАР: Напис на звороті – правильний вірш із дванадцяти складів (додекасиллаб). Епітет Αγνέ (Пресвята) – був надзвичайно поширеним для звернення до Богородиці. Проте ῾Αγνή інколи використовували і щодо Йоанна Богослова. На екземплярі другого буллатірія присутня каверна на правій грудині святого. Чи це брак лиття, псування матриці, чи спеціально видалений фрагмент з матриці – не зрозуміло. Але, судячи з відомих екземплярів, вона є усюди. Особливий інтерес становлять печатки єпископа Йоанна, проставлені на половинках заготовок. В усіх випадках це лише верхня частина молівдовула. Судячи з відомих знахідок, вони трапляються часто. Уявити, що ця особливість була спричинена економією свинцю, неприпустимо. Можливо, ця обставина пов’язана з тим, що у 1130 р. єпископ відмовився від своєї кафедри та став звичайним ченцем. Він міг продовжувати користуватися своїм буллатірієм для листування, але проставляв печатки без топоніма «Новгород»30. За таких обставин сфрагіси Йоанна, що не вміщують назву кафедри, слід датувати після 1130 р.




