Опис
Єфросинія, ігуменя, бл. 1125–1173 рр.
Молівдовул має незначні затертості та кородування, на лицьовому боці незначний брак лиття заготовки. Канал для шнура з 1 до 7 год. Колір патини – жовтий.
ПАРАМЕТРИ: D. 19×20 мм; D2. 18 (17 на з. б.) мм; Н. 2,5 мм; W. 6,2 г.
МІСЦЕ ПОХОДЖЕННЯ: «на кордоні Чернігівської обл. з Білоруссю».
ПУБЛІКУЄТЬСЯ ВПЕРШЕ.
МШ, VP-200
АНАЛОГИ: а) Новгородський музей, м. Новгород, РФ (знайдено в м. Новгород, Городище, РФ); б) приватна колекція, Білорусь (місце знахідки – Вітебська обл.); в–і) приватні колекції (місця знахідок: м. Полоцьк – 1, Вітебська обл. – 3, Мінська обл. – 1, Білорусь – 3, Івано-Франківська обл. – 1, без зафіксованого місця знаходження – 1). ПУБЛІКАЦІЇ: а) ЯНИН, Актовые печати І 121а; б) ЖУКОВ, Полоцк, іл. 79; в–і) не опубліковані, згадані у ЖУКОВ, Полоцк, іл. 79.
ЛИЦЬОВИЙ БІК: В обідку з дрібних за розміром перлин поясне зображення св. Єфросинії Олександрійської. Обидві руки святої перед грудьми, у правиці мученицький хрест, долоня лівої руки повернута до глядача. Обабіч голови святої напис грецькою у два стовпчики:
. | Ε | Φ | Ρ | Ο – С | Ι | ΝΙ
[Ἡ] (ἁγία) Ε(ὐ)φροσ(ύ)ν(η) : Свята Єфросинія.
Довкола фігури вздовж обідка напис кирилицею:
+ ГΗ . ΟМΟΖΗПРΟСΗΝΙ
Г(оспод)и [п]омози (Еѵф)росини : Господи, помозі рабі Просині.
ЗВОРОТНИЙ БІК: В обідку із середніх за розміром перлин іконографічний сюжет Преображення Господнього. Центральна фігура Христос Спаситель, обабіч якого пророки Мойсей та Ілля, що шанобливо схилили голови перед Месією. У нижній частині сюжету – три апостоли Петро, Яків та Іван, що пали обличчями до землі. ДАТУВАННЯ: бл. 1125–1173
Свого часу О. Майоров здійснив спробу переатрибуції опублікованої В. Яніним печатки ігумені Єфросинії. Дослідник дійшов висновків про належність печатки з іменем Єфросинія дружині Романа Мстиславича. Проте сфрагістична складова не була врахована, як з часом і поява нових типів булл Єфросинії Полоцької. Сьогодні, окрім двох опублікованих у цьому виданні типів, є ще два. Один подібний до другого типу, тільки з повнішим кириличним написом на лицьовому боці. Інший тип представляє погрудне зображення Христа та кириличний напис на зворотному боці. Свого часу висловлювали сумніви в тому, що всі чотири типи належали одній персоні, та знахідки полоцьких археологів їх розвіяли. І хоча дискусія триває, проте зі сфрагістичної точки зору вважаю її завершеною. У 2013 році Валерій Нечитайло опублікував молівдовул Єфросинії з погрудним зображенням Христа (аналог нещодавній полоцькій знахідці), що контрмаркував представлений тут 2-й тип. Перебивання власного сфрагісу одного типу на інший – практика відома як поміж владичих, так і поміж княжих булл.
