Острожецькі

ОСТРОЖЕЦЬКІ (Головні-Острожецькі, Лижиносовичі, Ostrożeccy, Hołowniowie Ostrożeccy) – князівський рід власного герба, землевласники Волинської землі, від 1566 р. Луцького і Володимирського повітів Волинського воєводства, Берестейського повіту Берестейського воєводства.

Родове гніздо – село (згодом містечко) Острожець Луцького повіту Волинського воєводства (нині село Млинівського району Рівненської області).

За сучасними дослідженнями, Острожецькі становили молодшу гілку кн. Острозьких, засновником якої був кн. Іван Дмитрович на прізвисько «Лижинос» (в старій історіографії «Лизинос»), член ради великого литовського князя Свидриґайла Ольґердовича (зг. 1446). Його онук Петро Михайлович на прізвисько «Головня» – дворянин Сиґізмунда І Старого і троцький городничий (з 1523). Був двічі одружений, але імена його обраниць поки не ідентифіковані. Від першої мав синів Федора та Юрія, від другої – дочку Софію, що вийшла заміж за Олехна Козинського.

Федір Петрович Головня-Острожецький († 1569) належав до кола приятелів кн. Богуша Корецького, був справцею брацлавського і вінницького староств (1559), незадовго до смерті номінований надвірним конюшим (1569). У шлюбі з княжною Ганною Одинцевичівною народив трьох дітей: Андрія, Ганну і Марину. З них Андрій († 1585) луцький повітник, власник кількох маєтків, найбільшими з-поміж яких були Острожець та Андріїв (нині м. Березне, райцентр Рівненської області) – останній представник роду «по мечу». У шлюбі з Анастасією Єловичівною-Малинською нащадків не залишив. Андрієва сестра Ганна († 1592) – дружина берестейського земського судді (1583-1588), згодом берестейського каштеляна (1588-1593) Адама Потія. Після смерті дружини вдівець прийняв постриг під ім’ям Іпатій і того ж року став володимиро-берестейським православним єпископом, у 1599-1613 рр. був київським унійним митрополитом. Друга сестра кн. Андрія Головні-Острожецького Марина († після 1590) вийшла заміж за слонімського ґродського суддю і стольника Федора Богушевича-Тушевицького.

Про дітей кн. Юрія Петровича Головні-Острожецького († між 1541 і 1545) і його дружини кн. Ганни Санґушківни відомостей немає. Утім, на білоруських землях Речі Посполитої в XVII-XVIII ст. існувала шляхетська фамілія Головнів-Острожецьких, яка не користувалася князівським титулом, проте мала герб, що нагадує родовий знак нащадків Івана Дмитровича Лижиноса.

Джерела:
Центральний державний історичний архів України, м. Київ. – Ф. 26, оп. 1, спр. 7, арк. 341-343; ф. 27, оп. 1, спр. 8, арк. 159 зв.

Література:
Wolff J. Kniaziowie litewsko-ruscy od końca XIV wieku. – Warszawa, 1895. – S. 131-134; Boniecki A. Herbarz Polski. – Warszawa, 1904. – Т. 7. – S. 315; Uruski S. Rodzina. Herbarz szlachty polskiej. – Warszawa, 1916. – T. 13. – S. 113; Тесленко І. Походження князів Головнів-Острожецьких у світлі нововиявлених джерел // Студії і матеріали з історії Волині / Ред. В. Собчук. – Кременець, 2012. – С. 129-152.

Ігор Тесленко