Бабинські

БАБИНСЬКІ (Babińscy) – шляхетський рід власного герба, у XV–XVІI ст. – землевласники в Луцькому і Кременецькому повітах Волинського воєводства, Овруцькому повіті Київського воєводства і Пінському повіті Берестейського воєводства.

Родове гніздо – село Бабин Луцького повіту Волинського воєводства (нині Гощанського району Рівненської області).

Родоначальником Бабинських був волинський боярин Іван (Івашко), який жив у другій половині XV ст. Його онук Семен (Сенько) Бабинський – слуга і вінницький намісник (зг. 1529) великого литовського гетьмана кн. Костянтина Острозького. За свідченням Бартоша Папроцького, він «при Костянтині з Острога в усіх кампаніях входив до кола очільників війська, муж, гідний слави і пам’яті, завдяки вправності якого всі битви з татарами були щасливими». В другій половині XVI ст. дім Бабинських розростається – в Андрія Семеновича було четверо синів, двоє з яких започаткували окремі гілки роду. Нащадки Івана (Яна) Бабинського, який обіймав уряд мозирського маршалка (зг. 1634), належали до східного християнського обряду, потомки його рідного брата Василя Андрійовича були социніанами (антитринітаріями), згодом римо-католиками.

Рід існував на кінець XVIII ст.

Джерела:
Paprocki B. Herby rycerstwa polskiego. – Kraków, 1858. – S. 864; Русская историческая библиотека. – Санкт-Петербург, 1910. – Т. 27. – С. 398-399; Wijuk Kojałowicz W. Herbarz rycerstwa W. X. Litewskiego tak zwany Compendium czyli O klejnotach albo herbach. – Kraków, 1897. – S. 32; Lietuvos Metrika. Kn. Nr. 14 (1524-1529): Užrašymų kn. 14 / Parengė L. Karalius, D. Antanavičius. – Vilnius, 2008. – P. 404.

Література:
Niesiecki K. Herbarz Polski. – Lipsk, 1839. – Т. 2. – S. 38; Stecki T.J. Z boru i stepu. Obrazy i pamiątki. – Kraków, 1888. – S. 119-123; Boniecki A. Herbarz Polski. – Warszawa, 1899. – T. 1. – S. 61; Uruski S. Rodzina. Herbarz szlachty polskiej. – Warszawa, 1904. – T. 1. – S. 56; Літвін Г. З народу руського. Шляхта Київщини, Волині та Брацлавщини (1569-1648). – Київ, 2016. – С. 188, 289.

Ігор Тесленко