Ипсіланті

Ипсіланті (Іпсіланті, Υψηλάντης, Ypselántes, Ypsilantis, Hipsilantis, Ypsilanti, Ipsilanti) – шляхетський і князівський рід грецького (фанаріотського) походження, на зламі XVІІІ–XIХ ст. господарі Молдавії та Валахії.

1. На блакитному полі золотий фенікс зі срібним узброєнням, очима і язиком виникає з червоного полум’я.

Джерела:
Rizo-Rangabé E. Livre d’or de la noblesse phanariote. – Athènes, 1892. – P. 152.
Rizo-Rangabé E. Livre d’or de la noblesse phanariote. – Athènes, 1904. – P. 249.

2. Чотиридільний щит: в першій і четвертій частинах – на червоному полі чорна голова тура зі срібним узброєнням у супроводі золотої шестипроменевої зірки згори, в другій і третій частинах – на золотому полі чорний орел з оберненою головою і срібним узброєнням, очима і язиком тримає в дзьобі червоний хрест, в середньому щитку – на блакитному полі золотий фенікс зі срібним узброєнням, очима і язиком виникає з червоного полум’я; над щитом князівська корона, здолу на блакитній стрічці гасло золотими літерами: ΜΑΧΟΥ ΥΠΕΡ ΠΙΣΤΕΩΣ ΚΑΜΑΤΡΙΔΟΣ, за всім мантія під господарською короною.

Джерела:
Cernovodeanu D. Ştiinţa şi arta heraldică în România. – P. 372–373, pl. 83, fig. 2.
Rizo-Rangabé E. Livre d’or de la noblesse phanariote. – Athènes, 1892. – P. 152.
Rizo-Rangabé E. Livre d’or de la noblesse phanariote. – Athènes, 1904. – P. 249.

Герб роду князів Ипсіланті в «Livre d’or de la noblesse phanariote»

3. Чотиридільний щит: в першій і четвертій частинах – на червоному полі чорна голова тура зі срібним узброєнням у супроводі золотої шестипроменевої зірки згори, в другій і третій частинах – на золотому полі чорний орел з оберненою головою і срібним узброєнням, очима і язиком тримає в дзьобі червоний хрест, в середньому щитку – на блакитному полі золотий орел зі срібним узброєнням, очима і язиком; за щитом мантія під князівською короною.

Джерела:
Siebmachers grosses und allgemeines Wappenbuch. – Band I. – Abteilung 3. – Theil III. – Reihe C. – S. 284, taf. 394.

Герб роду князів Ипсіланті в «Siebmachers grosses und allgemeines Wappenbuch»

Олег Однороженко