5: Походження геральдики. Руська земля

Дійшла черга до найцікавішого: коли й за яких обставин геральдика з’явилася на теренах Руси? Ще донедавна вважалося, що масово вживати герби на українських землях почали мало не після Люблинської унії 1569 року, під польським впливом. Знадобилося 15 років для виявлення, опрацювання тисяч пам’яток руської геральдики пізнього Середньовіччя, опублікованих у численних працях лектора, щоби встановити: вона мала самобутні походження та розвиток. Але відтак поставало закономірне питання: які ж витоки цієї геральдичної традиції?

Знакова система Київської Руси в дотеперішній історіографії увагою обділена не була, проте зосереджували її головно на особово-родових княжих знаках, надто ж – на тризубові Володимира Великого. Їхній геральдичний характер, однак, є далеко не очевидним, адже герби – це передусім зображення в щитах. Вивченню ж останніх донедавна не відводили жодної уваги, тож питання про витоки руської геральдики зависало в повітрі.

У праці «Ґенеза руської геральдики», що невдовзі має вийти друком, знакову систему Київської Руси розглянуто в усіх її виявах, головну увагу фокусуючи саме на іконографії щитів – адже на руських печатках, мініатюрах, фресках, іконах, різноманітних предметах і зброї фігурують тисячі їх зображень. Підсумки тривалого дослідження таких артефактів відображено в цій лекції. Озвучені в ній висновки – для багатьох будуть доволі несподіваними. Вони йдуть усупереч усім усталеним донедавна уявленням про походження руської (української) геральдики та її місце в загальноєвропейському герботворенні.

Доктор історичних наук, Олег Однороженко