Опис
Константин І, митрополит всієї Русі
Владика Константин прибув на Київську катедру в 1156 р., але у 1159 р. покинув її. Канонізований
Печатка проставлена на верхній половині заготовки, через це має форму, наближену до овалу. Має фізичні ушкодження в нижній частині. Канал для шнура з 12 на 6 год. Вхідний отвір каналу дещо розширений, із надривом. Колір патини – сіро-чорний.
ПАРАМЕТРИ: D. 19×27 мм; Н. 3 мм; W. 9 г.
МІСЦЕ ПОХОДЖЕННЯ: с. Городище, Зборівський р-н, Тернопільська обл.
ПУБЛІКАЦІЇ: ЖУКОВ, Печати иерархов 189, Константин IІ, № 3 (за публікацією місце походження – Львівська обл.), з «приватної колекції»; SEIBT – ALF’OROV (Konstantinos (І), metropolitan of Rus’).
ЛИЦЬОВИЙ БІК: В обідку із середніх за розмірами перлин на троні без спинки возсідає Богородиця. Вона тримає руками Немовля-Спасителя, який сидить у Неї на колінах. Її мафорій обабіч складками покриває престол. Царствений трон ледь виражений на рельєфі кількома горизонтальними лініями. Це підкреслює образ Матері та Дитини і створює візуальний образ легкості престолу та апелює до ідеї про його існування на Небі, а не на землі. Німб Божої Матері з дрібних перлин над головою, що з’єднується з обідком. Обабіч голови Діви Марії богородичні титла: M-P – Θ̅V Μ(ήτ)ηρ Θ(εο)ῦ : Матір Божа.
ЗВОРОТНИЙ БІК: В оточенні обідка із середніх за розміром перлин напис грецькою у п’ять рядків:
-+-
ΚWΝRAΝ
ΤΙΝΟCΕΛΕW
Θ̅VΜΡ̅Ο̅ΠΟ . .
. . . . . . . .
. . . . . .
+ Κωνσταντῖνος ἐλέῳ Θ(εο)ῦ
μ(ητ)ροπολ[ί]της πάση[ς ῾Ρ]ωσί[ας].
+ Константин, Божою милістю, митрополит Всієї Русі.
ДАТУВАННЯ: 1156–1159
Раніше вважалося, що ця група печаток належала Константину ІІ. Проте нещодавно вони були переатрибутовані до періоду Константина І. Окрім іконографічних особливостей, що дали змогу передатувати ці булли, слід вказати й на іншу – використання вперше на владичих печатках титулу «митрополита всієї Руси». Титулатура наслідує великокняжу. Саме тоді зафіксовано вживання на сфрагісах київським князем Ростиславом Мстиславичем підпису «князь всієї Руси». Водночас наявність на митрополичому молівдовулі словосполучення «вся Русь» мало апелювати до повноти його влади над всією країною. Владика був висвячений у Константинополі патріархом супроти київського митрополита Климента, який згідно з канонами вважався самосвятом. Тож саме одночасне існування двох київських митрополитів, на нашу думку, стало причиною вживання цього титулу. Незрозумілим залишається факт використання митрополичою канцелярією половин заготовок для печаток. Верхні рядки за такої обставини лишали початкову формулу напису «Константин, Божою милістю». Можливо, як і у випадку з новгородським єпископом Йоанном, маємо справу з умисним униканням вживання титулатури. Митрополит Константин був виведений із катедри київським князем і виїхав до чернігівського єпископа. Одночасно від князів до патріарха було направлено прохання надати Києву іншого першоієрарха. Цілком очевидним у такій ситуації стало відкидання Константином повної земної титулатури. Особливо зважаючи на наслідування ним надто специфічного способу «поховання». У 1907 р. Ермітаж придбав хрисовул (Відділ нумізматики, № 2362), який нагадує цю печатку. Проте її автентичність все ж залишається під сумнівом, і ми не можемо стверджувати, що Константин І використовував золоті булли.
