Опис
Владика Антоній був рукопокладений єпископом на Чернігівську катедру до 1159 р.
Востаннє згадується на ній у 1169 р.
Верхня половина молівдовула; кородований. Зворотна сторона буллатірійної матриці зміщена на заготовці ліворуч.
ПАРАМЕТРИ: D. 14×22,5 мм; Н. 2 мм; W. 2,9 г.
МІСЦЕ ПОХОДЖЕННЯ: Менський р-н, Чернігівська обл.
ПУБЛІКАЦІЇ: SEIBT – ALF’OROV (Antonios bishop of Chernihiv).
АНАЛОГИ: приватна колекція (знайдено в с. Ігорівка, Буринський р-н, Сумська обл.).
ПУБЛІКАЦІЇ: ЖУКОВ, Печати иерархов 196–197.
МШ, VP-1573
ЛИЦЬОВИЙ БІК: В обідку із середніх за розміром перлин зображення Христа Вседержителя на троні без спинки. Права рука Спасителя відведена убік і зігнута в лікті із жестом благословення, ліва тримає згори Євангеліє, що стоїть на коліні. Навколо голови Пантократора хрещатий німб із дрібних перлин, обабіч титла:
IC – XC
᾿Ι(ησοῦ)ς Χ(ριστό)ς : Ісус Христос.
ЗВОРОТНИЙ БІК: В обідку з малих за розміром перлин напис грецькою у п’ять рядків:
+AΝΤW
ΝΙΟΝCΚΕ
…..Ε…
КОМЕНТАР: Палеографія напису на печатці видає руку місцевого майстра. Ймвірно, він умів писати кирилицею. Про це, зокрема, свідчить графема «В», з непритаманною закритою формою для тогочасної грецької «бети». Сам текст містить помилку – замість «σκέποις με» написано «σκέπεις με».Зображення Христа на троні присутнє на княжих печатках другої половини ХІ ст.або на перетині ХІІ–ХІІІ ст. Проте перед нами самостійно обраний єпископом Антонієм сюжет. Вірогідно, Христос на троні був символом чернігівської єпископії. У 30-х рр.ХІ ст. князь Мстислав-Костянтин, син Володимира Святого, заклав у Чернігові на честь Христа-Спаса катедральний собор. Тож, як у прикладі зі сфрагісом Білгородського єпископа Луки, на молівдовулі Чернігівського владики символ його кафедри. Як вже зазначалося, творець буллатірія був місцевим, тож і образ, який він копіював на матрицю, мав перебувати в Чернігові. І, очевидно, образ Христа для перенесення був обраний самим єпископом. Абсолютні аналоги іконографії представленого Спаса на троні з пам’ятників візантійської сфрагістики того часу нам не відомі. Наближеними є зображення Спаса на монетах візантійського імператора тих часів Мануїла І Комнина (1143–1180 рр.). Проте й вони мають інше деталювання, що не дає змоги ототожнювати образи. Тобто зображення Спасителя не наслідувало в час служіння Антонія особливо пошановані образи, які з’являлися на нумізматичних та сфрагістичних пам’ятках. Правдоподібно, що майстер, виготовляючи штемпель, зобразив на ньому копію ікони Спаса із Чернігівського собору. Важлива деталь,на якій необхідно акцентувати увагу, – німб навколо голови Ісуса Христа на молівдовулі зображено не лінією, а крапками. Пояснювати це власною ініціативою майстра не варто. Вірогідно, оригіналом для копії послугувала невелика храмова ікона, а не фреска чи ікона з царських врат. Майстер, наслідуючи кожний фрагмент з ікони, і передав крапками коштовне каміння, яким був прикрашений німб Христа. Цілком можливо, що зображена на печатці ікона пов’язана із самим засновником кафедрального храму – Мстиславом Володимировичем.
