Всеволод Ярославич, князь, друга пол. ХІ ст

Опис

Печатка князя Всеволода Ярославича
Київська Русь. Друга половина ХІ ст.

Свинець; карбування.
Кругла; D – 32×33,5 мм,
D 2 – 30 мм; Н – 4,5 мм.
28,1 г.
МШ, VР-1028.

На лицьовій стороні вміщено погрудне зображення апостола Андрія Первозванного, який тримає у правій руці довгий хрест, обіпертий на праве плече. Обабіч напис у стовпчик: O|A|N-D|R|D (Ὁ ἅγιος Ανδρέας – Святий Андрій). Навколо обідок з крапок. На зворотній стороні ретроградний напис п’ятьма рядками: (|OEKb+/|V VTIEYN|NAVLUOD|SOTAERD|ODALb (Кύριε βοήθει τῷ σῷ δούλῳ Άνδρέᾳ τῳ Σεβλάδῳ – Господи помозі рабу своєму Андрію названому Всеволодом). Над написом розміщено дві риски, між ними навскісний хрест, у квадрантах якого крапки. Формулу розпочато символічною інвокацією хрестом, перед яким знак, подібний до коми. Навколо крапковий обідок.

Всеволод Ярославич у хрещенні отримав ім’я Андрій. З приходом до влади на центральний стіл Русі – Київський – Всеволод Ярославич відновив батьківський сфрагістичний тип. Під час його великокняжого правління з 1078 до 1093 р. всі князі дотримувались єдиного правила оформлення печаток: на лицьовій стороні зображувався святий патрон князя, а на зворотній був молитовний напис грецькою мовою. На печатці Всеволода поряд із хрестильним іменем писалось і автохтонне (слов’янське), яке сприймалось як княже, династичне.

Усі літери на печатці написані у дзеркальному відображенні. Помилка різьбяра могла статись в результаті невмілого копіювання з оригіналу способом відтиску. Це спонукає до висновку, що буллатірій виготовляв місцевий майстер. Для візантійської сфрагістики зображення апостола Андрія на печатках є винятковим явищем. Всеволод Ярославич довгий час був Переяславським князем (1054–1076), два роки князював у Чернігові (1076–1078), та двічі сидів на київському столі (1076– 1077, 1078–1093).

Лихачев Н. П. Материалы… – Вып. 1. – С. 146–154;
Алфьоров О. А. Сфрагістика князя… – С. 180–181.

Додаткова інформація

За походженням експонату

За типом експонату