Виставки і презентації

Одним з напрямків діяльності Інституту спеціальних історичних дисциплін Музею Шереметьєвих є організація та проведення виставок і презентацій. Даний напрямок репрезентує всі напрацювання колективу Інстиуту широкому колу відвідувачів та несе в собі не тільки наукову, але і культурно-просвітницьку функцію.

«Раритети козацької доби»

«Князі Острозькі: європейський вимір української історії»

«Гетьман Іван Мазепа – особистість, державник, меценат»

«Українське коло»

Поштові марки

«Раритети козацької доби»

3 квітня по вересень 2015 року в Музеї культурної спадщини проходила виставка «Раритети козацької доби». На ній було представлено понад 300 експонатів із приватної колекції Музею родини Шереметьєвих.

Відвідувачі мали унікальну можливість побачити оригінали документів часів Запорізької Січі та мапи XVII-XVIII ст., гетьманські печатки, клейноди й козацьку зброю, а також портрети гетьманів і старшин, які наочно розповідають про славну сторінку української історії – козацьку добу.

Перлинами виставки стали декоровані порохівниці запорожців та натруски, а також арсенал військових похідних канцелярій – каламарі, папір, пір’я, сиґнети.

Були представлені ілюстрації художників М.Самокиша та С.Васильківського до альбому «З української старовини» із зображеннями історичних осіб, козаків та селян того часу. Окрасою й духовною домінантою експозиції стала козацька ікона «Покрова Пресвятої Богородиці» XVIII ст.

Фото взяті з ресурсу ukrop-ua.net.

«Князі Острозькі: європейський вимір української історії»

23 травня 2017 р. у Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику за сприяння Інституту спеціальних історичних дисциплін Музею Шереметьєвих було відкрито виставку «Князі Острозькі: європейський вимір української історії». Співорганізаторами виставки стали Національний музей історії України, Національна історична бібліотека України, Центральний державний історичний архів України, м. Київ та Благодійний фонд «Корона князів Острозьких».

Князь Костянтин Острозький

Виставка присвячена представникам славетного шляхетського роду України, які відігравали визначну роль в історичних процесах, що відбувалися в Східній та Центральній Європі в XV – першій половині XVII ст. Протягом тривалого часу князі Острозькі активно впливали на суспільно-політичні, релігійні, культурні процеси на теренах сучасної України та сусідніх держав. Династія князів Острозьких презентує період історії загальний для українського, литовського, білоруського і польського народів. Видатними представниками цієї родини були князі Федір Данилович (прп. Феодосій) – учасник Грюнвальдської битви, сподвижник литовського князя Свидригайла, постриженик Києво-Печерського монастиря, похований у його Дальніх печерах; Костянтин Іванович – один із найвидатніших полководців XVI ст., багаторічний великий гетьман литовський; Василь-Костянтин Костянтинович – київський воєвода, один з найвпливовіших магнатів Речи Посполитої, засновник Острозької академії та друкарні. Всі вони зробили значний внесок в розбудову української державності, національну культуру та освіту.


На виставці представлені пам’ятки XV–ХХ століть – лицарські обладунки, зброя XVI–XVII ст. (мечі, шаблі, гармата), церковні старожитності, стародруки Острозької друкарні, картини, гравюри, старовинні документи. Серед експонатів – знаменита «Острозька Біблія» кінця XVI століття.


До уваги відвідувачів репродукція картини XVI ст. «Битва під Оршею» – одного з найкращих батальних полотен доби Відродження, створеного невідомим учасником битви, учнем художника Лукаса Кранаха Старшого (оригінал в Національному музеї у Варшаві). У цій битві 1514 року об’єднаним військом литовців, поляків, українців і білорусів під командуванням князя Костянтина Острозького було розгромлене 40-тисячне військо Московської держави.

Фрагмент картини “Битва під Оршею”

Детальніше роздивитись картину “Битва під Оршею” у високій якості можна за цим посиланням (37 Mb).

Особливу увагу приділено спільному українсько-литовському проекту «Відтворення надгробного пам’ятника князю Костянтину Острозькому в Успенському соборі Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника». Згідно із заповітом князь Костянтин Острозький – один із найбільш щедрих меценатів Києво-Печерської лаври був похований в Успенському соборі. На замовлення його сина – київського воєводи князя Василя-Костянтина Острозького у 1579 році встановлено надгробний мармуровий пам’ятник у стилістиці європейської ренесансної меморіальної скульптури, який був знищений разом із собором у 1941 році.

Надгробний пам’ятник князю Костянтину Острозькому в Успенському соборі
Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника

Відтворення цього надгробного пам’ятника передбачено концепцією відновлення історичного комплексу Успенського собору в повному обсязі, включаючи архітектурне і художнє оформлення його внутрішнього простору, одним з елементів якого є надгробний пам’ятник князю Костянтину Острозькому. З огляду на громадський інтерес до відтворення надгробного пам’ятника князю Костянтину Острозькому в Успенському соборі, на виставці вперше експонується його макет у масштабі 1 : 5, виконаний скульпторами О. Сидоруком і Б. Криловим (Україна), А. Сакалаускасом (Литва).

«Гетьман Іван Мазепа – особистість, державник, меценат»


17 липня 2017 р. в приміщенні Мазепиної (Онуфріївської) вежі на території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповіднику відбулась виставка одного дня «Гетьман Іван Мазепа – особистість, державник, меценат», що була прологом великого виставкового проекту, результатом якого має стати відкриття в квітні 2019 р. в стінах цієї давньої пам’ятки першого в Україні музею, присвяченого славетному гетьману.


Ініціаторами виставки про гетьмана Івану Мазепу виступили Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, Фонд Миколи Томенка «Рідна країна» та Музей Шереметьєвих.

На виставці були представлені рідкісні пам’ятки XVІІ–ХІХ століть, надані Олексієм Шереметьєвим – картини, гравюри, побутові речі, що дають уявлення про епоху, в яку жив славетний гетьман. Також на виставці можна було побачити гетьманську булаву і зразки зброї XVІI–XVIІI ст. – козацьку шаблю та мушкет.


Суспільно-політичний розвиток держави під гетьманською булавою Івана Мазепи (1687–1709) відбувався у складних і неоднозначних дипломатичних обставинах. Його державницькі й меценатські проекти мали колосальний вплив на подальший розвиток нашої країни. Найбільш яскраво і відкрито прагнення гетьмана до утвердження України як самостійної держави виявилося в культурно-релігійній площині. Період його гетьманування пов’язують з розквітом бароко в культурі Україні. Фундаментальні зрушення часів його гетьманування не змогли нівелювати навіть цілеспрямовані акції з руйнування всього створеного ним і нищення самої пам’яті про Мазепу, що системно проводилися російською владою. Зокрема, в Національному Києво-Печерському заповіднику зберігся комплекс оборонних, господарчих та культових пам’яток, пов’язаних з іменем Івана Мазепи та його близького оточення.


Однією з найзагадковіших пам’яток цього комплексу є Онуфріївська, або Мазепина триярусна церква-вежа, яка відтворює в цеглі традиційні в Україні козацьких часів форми дерев’яного храму. Деякі дослідники вважають, що Іван Мазепа планував зробити її усипальницею для свого роду. Але церква-вежа так і не була повністю добудована і понад три століття використовувалася лише як господарська споруда. Під час проведення виставки перед початком реставраційних робіт з пристосування пам’ятки під Музей Івана Мазепи, вона вперше набула значення експозиційного простору.


«Українське коло»


«Українське коло: до сторіччя визвольних змагань (1917–1921 рр.)» – міжнародний виставковий проект, присвячений драматичному і доленосному періоду української історії, який призвів до створення модерної держави на українських етнічних теренах.
Відкриття виставки у день сторіччя проголошення Українською Центральною Радою Четвертого універсалу – 22 січня 2018 р. – це данина цій визначній ювілейній даті.
Увесь творчий задум – структура, експозиційна композиція та художні прийоми – підпорядковані головному концепту: сучасний вектор історичного розвитку української нації сформувався та був спрямований у широку перспективу розбудови соборної, суверенної, модерної, демократичної та європейської України ще сто років тому – під час Української революції 1917–1921 рр.


До цього висновку спонукає і назва виставки. Українське коло – це досвід минулого, застереження майбутньому та сучасний історичний квест.
Головні концептуальні підходи виразно проявляються у побудові експозиції та зумовлюють її структуру. Виставка об’єднує чотири тематичні блоки:
І. Відродження Нації.
ІІ. Розбудова Держави.
ІІІ. Змагання за Україну.
IV. Боротьба за міжнародне визнання.

На виставці були представлені рідкісні пам’ятки XVІІ–ХІХ століть, надані Олексієм Шереметьєвим – картини, гравюри, побутові речі, що дають уявлення про епоху, в яку жив славетний гетьман. Також на виставці можна було побачити гетьманську булаву і зразки зброї XVІI–XVIІI ст. – козацьку шаблю та мушкет.


І. Відродження Нації охоплює період березня 1917 – січня 1918 р. Це час національного пробудження, усвідомлення українцями своєї історичної місії, торжества української ідеї. Це історичний поступ Нації між Першим і Четвертим універсалами: між задекларованим правом автономії України до проголошення самостійної, ні від кого незалежної Української Народної Республіки.
ІІ. Розбудова Держави – наскрізний процес діяльності усіх форм державно-політичного життя 1917–1921 рр.: УНР, Української Держави, Директорії. Законодавча праця, створення державних інститутів, введення в обіг грошової одиниці та формування банківської системи, духовна революція українців, освіта й культура, створення УАПЦ – наповнюють його сутність.
ІІІ. Змагання за Україну. Збройна боротьба українців за право жити у незалежній державі точилася чотири роки. Народжене у кривавій січі Українське Військо зазнало і славу перших перемог, і гіркоту воєнних поразок.
IV. Міжнародне визнання України стало вагомим фактором легітимізації державних устремлінь українців. У фокусі цього процесу перебувала дипломатія Української революції 1917–1921 рр.


Експозиція виставки побудована на оригінальних експонатах, люб’язно наданих 29 провідними музеями, бібліотеками, архівами та шанувальниками старовини чотирьох країн світу – України, Польщі, США і Швейцарії. Більшість артефактів вводиться у науковий обіг уперше: вони були не відомі не лише широкому загалу, але й вузькому колу фахівців.
Серед представлених раритетів, що за 100 років експонуються вперше, Універсал Директорії про затвердження злуки УНР та ЗУНР в єдину соборну державу 22 січня 1919 р. із фондів ЦДАВО України, прапор 1-го пішого Запорізького імені гетьмана Петра Дорошенка полку з Музею Війська Польського у Варшаві; меморіальні речі Симона Петлюри та Володимира Винниченка з Української Вільної Академії Наук у Нью-Йорку; документи про вступ України до Ліги Націй з Архіву офісу ООН у Женеві, державні печатки тієї доби – печатка УЦР, Велика печатка УНР – з колекції Музею історичних та культурних реліквій родини Шереметьєвих.
У героїці боротьби української нації за окреме державне і національне життя сучасне покоління українців не тільки черпає віру, силу та наснагу до реінтеграції у європейське цивілізаційне коло, а й вбачає історичну спорідненість доби УНР із сучасною Україною. Новітній історичний момент, який переживає український народ, розглядається як завершальний етап глибинних історичних процесів, що розпочалися 100 років тому. Саме у подіях вікової давнини сучасне українське суспільство знаходить відповіді на найактуальніші виклики сьогодення.
Знаковим та глибоко символічним актом, який увічнює і виставку, і відзначення сторіччя Української революції (1917–1921 рр.), є спецпогашення Укрпоштою художнього блоку марок «Державні печатки України» із зображеннями експонатів, представлених на виставці, та портретами провідників українського руху періоду національно-визвольних змагань початку ХХ ст. – головою УЦР Михайлом Грушевським, керівником першого українського уряду – Володимиром Винниченком, гетьманом України Павлом Скоропадським, головою Директорії УНР Симоном Петлюрою.

Куратор: Юрій Савчук

МВЦ «Музею історії міста Києва»
(вул. Б. Хмельницького, 7).


Джерело

Дякуємо за фото ресурсу ЦЕНЗОР.НЕТ

Поштові марки

Інститут спеціальних історичних дисциплін Музею Шереметьєвих спільно з компанією “Укрпошта” займається випуском поштових марок, присвячених українській історії.

“Козацькі клейноди”. Серія печаток козацької доби.
Державні печатки України. З виставки “Українське коло” до 100-річчя Української Революції.