Виставки і презентації

Одним з напрямків діяльності Інституту спеціальних історичних дисциплін Музею Шереметьєвих є організація та проведення виставок і презентацій. Даний напрямок репрезентує всі напрацювання колективу Інстиуту широкому колу відвідувачів та несе в собі не тільки наукову, але і культурно-просвітницьку функцію.

«Князі Острозькі: європейський вимір української історії»

«Гетьман Іван Мазепа – особистість, державник, меценат»

«Князі Острозькі: європейський вимір української історії»

23 травня 2017 р. у Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику за сприяння Інституту спеціальних історичних дисциплін Музею Шереметьєвих було відкрито виставку «Князі Острозькі: європейський вимір української історії». Співорганізаторами виставки стали Національний музей історії України, Національна історична бібліотека України, Центральний державний історичний архів України, м. Київ та Благодійний фонд «Корона князів Острозьких».

Князь Костянтин Острозький

Виставка присвячена представникам славетного шляхетського роду України, які відігравали визначну роль в історичних процесах, що відбувалися в Східній та Центральній Європі в XV – першій половині XVII ст. Протягом тривалого часу князі Острозькі активно впливали на суспільно-політичні, релігійні, культурні процеси на теренах сучасної України та сусідніх держав. Династія князів Острозьких презентує період історії загальний для українського, литовського, білоруського і польського народів. Видатними представниками цієї родини були князі Федір Данилович (прп. Феодосій) – учасник Грюнвальдської битви, сподвижник литовського князя Свидригайла, постриженик Києво-Печерського монастиря, похований у його Дальніх печерах; Костянтин Іванович – один із найвидатніших полководців XVI ст., багаторічний великий гетьман литовський; Василь-Костянтин Костянтинович – київський воєвода, один з найвпливовіших магнатів Речи Посполитої, засновник Острозької академії та друкарні. Всі вони зробили значний внесок в розбудову української державності, національну культуру та освіту.


На виставці представлені пам’ятки XV–ХХ століть – лицарські обладунки, зброя XVI–XVII ст. (мечі, шаблі, гармата), церковні старожитності, стародруки Острозької друкарні, картини, гравюри, старовинні документи. Серед експонатів – знаменита «Острозька Біблія» кінця XVI століття.


До уваги відвідувачів репродукція картини XVI ст. «Битва під Оршею» – одного з найкращих батальних полотен доби Відродження, створеного невідомим учасником битви, учнем художника Лукаса Кранаха Старшого (оригінал в Національному музеї у Варшаві). У цій битві 1514 року об’єднаним військом литовців, поляків, українців і білорусів під командуванням князя Костянтина Острозького було розгромлене 40-тисячне військо Московської держави.

Фрагмент картини “Битва під Оршею”

Особливу увагу приділено спільному українсько-литовському проекту «Відтворення надгробного пам’ятника князю Костянтину Острозькому в Успенському соборі Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника». Згідно із заповітом князь Костянтин Острозький – один із найбільш щедрих меценатів Києво-Печерської лаври був похований в Успенському соборі. На замовлення його сина – київського воєводи князя Василя-Костянтина Острозького у 1579 році встановлено надгробний мармуровий пам’ятник у стилістиці європейської ренесансної меморіальної скульптури, який був знищений разом із собором у 1941 році.

Надгробний пам’ятник князю Костянтину Острозькому в Успенському соборі
Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника

Відтворення цього надгробного пам’ятника передбачено концепцією відновлення історичного комплексу Успенського собору в повному обсязі, включаючи архітектурне і художнє оформлення його внутрішнього простору, одним з елементів якого є надгробний пам’ятник князю Костянтину Острозькому. З огляду на громадський інтерес до відтворення надгробного пам’ятника князю Костянтину Острозькому в Успенському соборі, на виставці вперше експонується його макет у масштабі 1 : 5, виконаний скульпторами О. Сидоруком і Б. Криловим (Україна), А. Сакалаускасом (Литва).

«Гетьман Іван Мазепа – особистість, державник, меценат»


17 липня 2017 р. в приміщенні Мазепиної (Онуфріївської) вежі на території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповіднику відбулась виставка одного дня «Гетьман Іван Мазепа – особистість, державник, меценат», що була прологом великого виставкового проекту, результатом якого має стати відкриття в квітні 2019 р. в стінах цієї давньої пам’ятки першого в Україні музею, присвяченого славетному гетьману.


Ініціаторами виставки про гетьмана Івану Мазепу виступили Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, Фонд Миколи Томенка «Рідна країна» та Музей Шереметьєвих.

На виставці були представлені рідкісні пам’ятки XVІІ–ХІХ століть, надані Олексієм Шереметьєвим – картини, гравюри, побутові речі, що дають уявлення про епоху, в яку жив славетний гетьман. Також на виставці можна було побачити гетьманську булаву і зразки зброї XVІI–XVIІI ст. – козацьку шаблю та мушкет.


Суспільно-політичний розвиток держави під гетьманською булавою Івана Мазепи (1687–1709) відбувався у складних і неоднозначних дипломатичних обставинах. Його державницькі й меценатські проекти мали колосальний вплив на подальший розвиток нашої країни. Найбільш яскраво і відкрито прагнення гетьмана до утвердження України як самостійної держави виявилося в культурно-релігійній площині. Період його гетьманування пов’язують з розквітом бароко в культурі Україні. Фундаментальні зрушення часів його гетьманування не змогли нівелювати навіть цілеспрямовані акції з руйнування всього створеного ним і нищення самої пам’яті про Мазепу, що системно проводилися російською владою. Зокрема, в Національному Києво-Печерському заповіднику зберігся комплекс оборонних, господарчих та культових пам’яток, пов’язаних з іменем Івана Мазепи та його близького оточення.


Однією з найзагадковіших пам’яток цього комплексу є Онуфріївська, або Мазепина триярусна церква-вежа, яка відтворює в цеглі традиційні в Україні козацьких часів форми дерев’яного храму. Деякі дослідники вважають, що Іван Мазепа планував зробити її усипальницею для свого роду. Але церква-вежа так і не була повністю добудована і понад три століття використовувалася лише як господарська споруда. Під час проведення виставки перед початком реставраційних робіт з пристосування пам’ятки під Музей Івана Мазепи, вона вперше набула значення експозиційного простору.